Не хочу нарікати,
ні питати,
Ні слухати про
те, що болем тне:
Я знаю: цю ніч
зрадив ти мене –
Пощо питати, нащо
нарікати?
І чи певніших
свідків ще жадати
Від уст, де
пристрасть в усмішці майне,
Чи від очей, де
тіням не сховати
Нове палахкотіння
вогняне?
Не хочу слухать,
стримаю ридання.
Вуалі вдячна я,
яку ти тчеш
Зі співчуття –
тож бережім мовчання.
Як вірність – ти,
вдаю я щастя теж,
Щоб крізь біду,
що прийде невмолимо,
Тебе любити сліпо
– глухо – німо…
З німецької
переклав І.Качуровський
