Грегорі Орр. Подружжя

Ми мріяли про те саме порожнє ліжко;

де хмари, ступаючи по простиралах

кришталевими стопами, творили ілюзію,

що хтось у ньому спав.

Ти сиділа при столику,

пальці вростали у чашку чорного чаю.

Я стояв при вікні,

що виходить на поле тернини,

і виводив на шибі кола.

З англійської переклав Б.Бойчук

Грегорі Орр. Лука

Я сиджу у траві, коли сходить місяць.

Білі олені виходять з лісу,

стрясають рогами, мов гіллям під бурю.

Вони скачуть і копитами

крешуть іскри об камінь.

Все поле горить.

Стою у центрі самому. Полум’я гасне.

І я — дзвіниця попелу.

Зостались лише мої очі, два місяці,

два кремені, що просіваються теплими хмарами попелу.

З англійської переклав Б.Бойчук