безнебе небо і бездомний дім
примар премудрих – нелюбов (ще й ласа)
до сміття, що бездуші духи ним
плоть замінили, трухлі тіні – щастя)
лише коханці в сонце вбрані.
Ця
невбрана в суть, несхопна сенсом правда
(бо смерть жива – понад мертвожиття)
така, що у слова її не вбрав би
а лиш співав, і всі коханці – спів.
в цім (тільки в цім)
свободи дух, допоки
«тепер» весни «колись» зими скорив
день квітня переважить жовтня роки
(до чого вічність несвідома меж:
за усміх – двічі вічно проживеш)
З англійської переклав О.Гриценко
