Я мури зрів, що
крають отній край.
Гонитва літ
знесилила твердині,
Їх міць колишня
піддалась руїні,
І старість в них
відвагу відбира.
У поле вийшов.
Там струмок не гра,
Весь висмоктаний
сонцем по краплині.
І жалібно ревуть
стада в долині,
Що світло денне
заступа гора.
Зайшов у дім.
Оселя спорохніла
Сумною пусткою
мене зустріла,
І посох мій
зігнувся і потрух.
На герці з часом
вірна шпада впала,
І речі жодної
нема навкруг,
Яка б мені про
смерть не нагадала.
З італійської
переклав І.Качуровський
