Засклилися і ріки, й ручаї
Від передчасно-зимної години,
І повлягались гори і долини
У білий сніг, в оголені гаї.
Померли трави, жодної пташини.
І в цій протиприродній течії
Борвіїв крижаних - лихої днини
У житла всі ховаються свої.
А я, болючий, ув огні палкім, -
Що і Вулкан, як порівняти з ним,
Це тільки спалах іскорки єдиний, -
Заламуючи руки в ніч і вдень,
Води прошу у Господа лишень,
Та жодної не вимолив краплини.
З італійської переклав І.Качуровський
