Чи жайворонок нив і
пасовищ — Вергілій,
Чи альбатрос Бодлер, чи
соловій Верлен,
Твоя ловитва — знай, в
сильце твоїх письмен
Впадать не хочеться
пташині вільнокрилій.
Не обійтись тобі, мій
птахолове милий,
Без хитрувань і зрад, хоч
був би ти блажен,
Хоч був би другом ти всіх
дев’яти камен,
І зла ботаніком, і
пастирем ідилій.
Чужого вірша ти не зловиш
легкома,
Бо він, як бог Протей,
весь відданий глибинам;
Рибину ти спіймав, а він
вологим плином
Шмигне крізь кволу сіть і
вже його нема...
На маску - маскою
відповідай Протею,
Люд краще забавлять ще й
казкою своєю.
З російської переклав
Д.Павличко
