Задубла біля стіни,
бідна стара одної днини
розкрила мені таємницю життя.
Якби Ти знав, який невиразний спів
великих поетів!
Приходять і йдуть, плутають усе
та гавкотять дарма…
Подібні до зграї псів
на околиці землі,
де шприці та сморід
ховають латентний біль
і падають до підніжжя світу
наче ув’язнені герої.
Джерело: Журнал "Всесвіт", №11 - 12, 2010р.
Немає коментарів:
Дописати коментар