Франсіско де Кеведо. Сонет

Я мури зрів, що крають отній край.

Гонитва літ знесилила твердині,

Їх міць колишня піддалась руїні,

І старість в них відвагу відбира.

У поле вийшов. Там струмок не гра,

Весь висмоктаний сонцем по краплині.

І жалібно ревуть стада в долині,

Що світло денне заступа гора.

Зайшов у дім. Оселя спорохніла

Сумною пусткою мене зустріла,

І посох мій зігнувся і потрух.

На герці з часом вірна шпада впала,

І речі жодної нема навкруг,

Яка б мені про смерть не нагадала.

З італійської переклав І.Качуровський

Джерело: Книга: Качуровський І.В. Круг понадземний. – К.: Вид.дім „Києво-Могилянська академія”, 2007.

Ілюстрація: Ludmila Yilmaz. Руки моєї бабусі (http://lu2006.35photo.ru/photo_373873/)