Отон Жупанчич. Відчай

Каламуть

та баговиння.

Де тут річище?

Де дно?

І зрослося

жабуриння

з бур’яном

гнилим

в одно.

Мішма все:

і жовта піна,

і гнилизна,

і сміття —

все никає,

все блукає

без потреби,

без пуття.

Ні просвітку

в тьмі-тумані,

ні відлуння,

ні луни.

Місяць зійде —

й зрине в твані

мрець зелений

з глибини.

Зі словенської переклав І.Світличний

 

Джерело: Світличний Іван. Твори: поезія, переклади, публіцистика, 2012

Ілюстрація: https://i.ytimg.com/vi/4EMvTm2Jlek/maxresdefault.jpg