Ендре Аді. На виногір’ї збіглих років

На виногір’ї збіглих років

Справляю тризну я веселу —

Із горла рине співний рокіт.

Під проливнем тугим, циновим

Чолом клонюся і клечаюсь

Павіттям сизо-пурпуровим.

Між винних лоз, уже безгронних,

Хильцем хилю з п’яного дзбана

І гордо пнуся вверх по стромах.

Аж на шпилі, немов на грані,

Спинюсь, об землю дзбаном брязну

Й гукну минулому добраніч.

З угорської переклав М.Лукаш

 

Джерело: Лукаш М.О. Від Бокаччо до Аполлінера /Переклади/ Ред. упоряд., авт.передм. М.Н.Москаленко. – К., Дніпро, 1990

Ілюстрація: https://blog.samuel-windsor.co.uk/wp-content/uploads/2014/09/Man-Rain-Glass-Umbrella.jpg