Сперш довго ліс
на гуслі грав зелені,
Аж поки виплив
вересневий день,
І, наче зорі, що
спадають з кленів,
На воду лист
посипавсь
де-не-де.
Поплутав вітер
тони струн геть-чисто,
І хтось устав, і
чуб розпатлав свій,
І різко
блискавки смичком злотистим
Від борозен
аж до небес
провів,
Розкидав хмари
вихром перехресним,
Роздер худими
пальцями гілля.
І ти заплакала,
що вже на грім оркестру
Не відгукнулася
земля.
З білоруської
переклав Г.Кочур
Джерело: Кочур
Г.П. Третє відлуння. Поетичні переклади., - К.: Український письменник, 2008р.
Ілюстрація: http://dendrology.ru/books/item/f00/s00/z0000033/st005.shtml
Немає коментарів:
Дописати коментар