Лацо Новомеський. Марення

Ах, ця весна, чаклунка ця справдешня,

Мені перевертає все єство:

Ось у садок, де розцвіла черешня,

Я входжу, наче у Різдво,

В Різдво, пов’язане з юнацьким віком,

Із мріями колишніх, давніх літ,

Коли хуртеча дмухала до вікон

Сніжком, крихким, як черешневий світ,-

Такий, як цей. Він ніжністю спокою

Мене пробуджує з недоспаного сну,

Здається, що й матуся наді мною

Засніжену схиляє сивину.

Зі словацької переклав Г.Кочур

 Джерело: Кочур Г.П. Третє відлуння. Поетичні переклади., - К.: Український письменник, 2008р.

Ілюстрація: http://www.mota.ru/wallpapers/get/id/30519/resolution/1600x900