Орасіо Армані. Сонет

Мабуть, через турботи і страждання,

Де тільки лихо з лиха постає,

Не помічаю, що життя моє

Знекровлене, без світла і кохання.

Проходжу крізь дива, і зельні крини,

І тлінні рештки, що колись любив.

Є дні, які я в щастя захопив,

Та тінь моя у їх пустелі гине.

Іду від часу з квіткою сліпою

У інший час, лишивши за собою

Алькови щастя, тьмою повні вщерть.

Того вогню нікому не згасити,

що роздимає вбогий, щоб просити

У Бога долі кращої, ніж смерть

З іспанської переклав І.Качуровський

Джерело: Книга: Качуровський І.В. Круг понадземний. - К.: Вид.дім „Києво-Могилянська академія”, 2007.

Ілюстрація: Хуго ван дер Гус. Портрет чоловіка (http://gallerix.ru/album/Met-4/pic/glrx-420963)