неділя, 14 квітня 2013 р.

Жан Мореас. * * * *

Я ніби мертвий сон, мов джерело, що змовкло,
Мов обрій, що стемнів,
Мов квіт без пелюсток і мов той лист пожовклий,
Що збляк серед грядків.

Я дерево сухе, що хтось його в негоду
Зрубає на труну;
Я та осіння мла, що сповила природу,
Самотню і смутну.

Або не так, ні, ні! я океан пророчий,
Що кличе буревій.
Хай час летить над ним, а він гуде, клекоче
У піні сніговій.

З французької переклав Ю.Клен

Джерело: „Сучасність”, 1965, №9

Ілюстрація: Н.Сарандук. Натюрморт (http://arts.in.ua/kupit_kartinu/4/0/t6/page2/#)

Немає коментарів:

Дописати коментар