Потрійний страх
любови: наче стріли
В моєму вусі
раптом задзвеніли.
Від крил навколо
позникала мла.
І щонайбільший
страх - я ціле небо
У власнім лоні
обняла.
Чи я в розвагах
не знайшла утіхи,
Де всі жінки
здіймають крики, сміхи,
В хатах своїх чи
в полі навесні,
Або як спільно
ковзають білизну,
Розмови знявши
голосні?
Що це за плоть у
болях я дістала,
Зоря, що молоком
нагодувала,
Любов, що серце
зціплює моє,
Що холодом кістки
мої морозить,
Аж дибом волос
мій стає?
З англійської
переклав О.Зуєвський
Джерело: Олег
Зуєвський: «Я входжу в храм…»: Поезії. Переклади. Статті. Матеріали до
біографії / Упоряд. Н. Казакова; НаУКМА. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська
академія», 2007.
Немає коментарів:
Дописати коментар