Жінка встає і
співає,
Вітер жене — чари
знає:
Він на землю
кладе її,
Сон правдивий
бере її.
А земля ж то
гола,
А жінка то гожа,
А вітер то
буйний,
А сон
безпробудний!
З італійської
переклав М.Лукаш
Джерело: Лукаш
М.О. Від Бокаччо до Аполлінера /Переклади/ Ред. упоряд., авт.передм.
М.Н.Москаленко. – К., Дніпро, 1990
Ілюстрація: Фото
М.Мункачі. (http://sea-mammal.livejournal.com/32085.html)
Немає коментарів:
Дописати коментар