Поль Валері. Та ж феєрія

Тонкого місяця священний серп іскриться;

Мов прозірне ткання, лягла легка сріблінь

На брили мармуру, де сповнена видінь

Незнана дівчина, вся в перлах, яснолиця.

Для лебедів, які, по вістрях осоки

Черкнувши крилами, долають шир сяйнистий,

В її долонях — цвіт троянди сніжно-чистий,

І кола на воді лишають пелюстки.

Пустеля лагідна, самотності томління,

Коли струмистий плин у місячнім промінні

Ще лічить виплески криштальної луни,

Чи серце, зболене лихою ворожбою

Ночей, що вибухли серед височини,

Озветься скаргою, чистішою за зброю?

З французької переклав М.Москаленко

Джерело: Валері Поль. Поезії/ Упоряд., передмова та перекл. з фр. М.Москаленка – К.: Юніверс, 2005

Ілюстрація: Kirsty Mitchell. From the Series, "Wonderland" (http://bertc.com/subfive/g183/mitchell.htm)