Георг Тракль. Смутна пісня

Другине, що маєш зеленим квіттям,

Граєш у місячних вертоградах —

О! Що там жаріє за тисовиною!

Золоті уста торкаються губ моїх,

І вони бринять, наче зорі Над Кедрон-потоком.

Та зоряна мла лягла на рівнину,

Дикі й дивочні танці.

О другине, губи твої,

Гранатові губи твої

Зріють на моїх кристальних мушлях-устах.

Тяжко паде на нас

Золоте мовчання рівнини.

До неба парує Кров дітей,

Замордованих Іродом.

З німецької переклав М.Лукаш

Джерело: Лукаш М.О. Від Бокаччо до Аполлінера /Переклади/ Ред. упоряд., авт.передм. М.Н.Москаленко. – К., Дніпро, 1990

Ілюстрація: Frida Kahlo. Two Fridas (http://bertc.com/subtwo/g33/kahlo.htm)