Джон Кітс. Коник і цвіркун

Повік не вмре поезія землі:

Коли пташки, сховавшись від спекоти,

Знесилено принишкнуть у гіллі –

Прониже спів покоси й живоплоти.

То коник польовий. Його малі

Пісні бринять в розкоші літній поти,

Аж поки, навтішавшись, ніби потай,

Хвилинку він спочине на стеблі.

Поезія землі не знає смерти:

Нехай зимові мряки й холоднечі

Скують мовчанням простір неживий, -

Забувшися, подумаєш тепер ти,

Коли в теплі цвіркун озветься з печі,

Що то – на лузі коник польовий.

З англійської переклав Г.Кочур

Джерело: Кочур Г.П. Третє відлуння. Поетичні переклади., - К.: Український письменник, 2008р.

Ілюстрація: Фото І.Фурашової (http://www.lifeisphoto.ru/photo.aspx?id=1396618&theme=1)