Який ставний юнак
серед троянд, в альтані,
О Пірро, обійма
тебе на самоті?
Для кого ти, ясна
і в світлому убранні,
По плечах кучері
пустила золоті?
Ох, скільки,
скільки раз заведені надії —
Незвиклий,
молодий — оплаче гірко він,
Побачивши нараз,
як море почорніє
Під подихом
вітрів і переплеском пін.
Хто звірився
тобі, ласкавій і прозорій,
Хто сподівається
на щедрі й теплі дні, —
О, той не знає
ще, яке облудне море,
Яка в твоїх очах
погибель спить на дні.
Та я, я знаю все.
Таблиця і присвята
На храмовій стіні
показує моя,
Що я терпів не
раз і потопельні шати
Морському богові
віддав на жертву я.
З латини переклав
М.Зеров
Джерело: Зеров
М.К. Твори в 2 т. – К., Дніпро, 1990
Ілюстрація: Antoine Tassaert. Pyrrha ou la
Population (http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Louvre_pyrrha_ent1999.23.jpg?uselang=ru)
Немає коментарів:
Дописати коментар