Квилить,
гойдаючись на вітрі, світлячок:
„Якби ж то
народивсь я зіркою ясною,
Я б вічно
палахтів над пітьмою земною!”
А зірка подає
сріблистий голосок:
„Якби я місяцем
була серед зірок!
Проміння б
розлила рікою світляною
Над лагідним
чолом, над постаттю сумною”.
А місяць гірко
так зітхає з-за хмарок:
„Чому не сонце я,
що міццю осяйною
Весь світ
наснажує – від моря й до квіток?”
А сонце криється
смутною пеленою:
„Пишнота ця
бридка обтяжує мій крок!
Намучилася я з
блакиттю навісною!
Чому я не малий,
звичайний світлячок?!”
З португальської
переклав Г.Кочур
Джерело: Кочур
Г.П. Третє відлуння. Поетичні переклади., - К.: Український письменник, 2008р.
Немає коментарів:
Дописати коментар