Де курс тому
проляже кораблеві,
Що, наче ранній
жайвір в небесах,
Летить вперед на
білих парусах
І пропадає
вдалині у мреві?
Сонця його
зустрінуть полудневі
Чи океан у
крижаних полях?
Дарма й гадати.
Вільний всюди шлях
На ходовім та
пружнім вітерцеві.
Та спогад
набігає, наче тінь:
Колись давно, за
картами старими,
Вітрильники -
самотні пілігрими
Долали вперше
грізну широчінь.
Й затьмарює нових
вітрил світлінь
Старого моря
пострах незборимий.
Ілюстрація: Jacques Moreau-Gaudry. Rivage du Morbihan
Немає коментарів:
Дописати коментар