Ніч — ніби велика
чорна квітка,
з тичинок якої
здіймаються бліді
людські серця,
тремтячи перед
твоєю усмішкою, Смерте.
Хто сьогодні
вночі залишиться
під твоєю
жахливою колісницею?
Чиє життя
сьогодні вночі поволі згасне?
Чий передсмертний
крик лунатиме цієї ночі,
яка ніби велика
чорна тремтлива квітка?
Нема вже благання
на наших устах.
Давно у землі
наші руки зів’ялі,
наче зрізані
квіти,
котять чорну твою
колісницю.
З фінської
переклав О.Завгородній
Джерело: Вала
Катрі. Лірика: З фін./Пер. та передм.О.С.Завгороднього. – К., Дніпро, 1990
Немає коментарів:
Дописати коментар