Генріх Гейне. * * * *

Наснилось: дивилась печально зоря,

І місяць, і небо журбенне;

Я в місто лечу, де кохана моя

Живе далеко від мене.

І ось її дім, коло нього стою

І сходи цілую, де мила

Ставила ногу маленьку свою,

Де сукня її шелестіла.

Ніч нескінченна, ніч крижана

Лежить на холоднім камінні;

Стежить за мною постать з вікна —

Вся в місячному промінні.

З німецької переклав М.Фішбейн

Джерело: Книга: Мойсей Фішбейн. Ранній рай., - К., 2006

Ілюстрація: Дієго Веласкес. Рукодільниця. (http://gallerix.ru/album/NGA/pic/glrx-18413)