Беі Дао. Життя художника

Купи хоч морквинку — сказала мати

Обережним будь на дорозі —

міліціонер нагадав

Море — яке ти диво —

вигукнув п’яний

Чому на вулиці всі ліхтарі погасли

— спитав я себе

Сліпий підняв ціпок мов антену —

І в ту ж мить швидка допомога

тут як тут

Я опинився в лікарні —

слухняний хворий

Заплющую очі і думаю

коли ж обід подадуть

І якій мурашці я віддам свою кров

Для розпачу нема ні хвилини

І врешті-решт

Я також лікарем став

Тримаю в руках найдовші голки

Без упину бігаю коридором

Щоб швидше ніч промайнула.

З китайської переклав М. Сингаївський

Джерело: Журнал "Всесвіт", Спецільне китайське число, 2010р.

Ілюстрація: George Tooker. In the Summerhouse (http://bertc.com/subone/g17/tooker.htm)